Шлях до щастя - це здорове тіло

З давніх часів люди знали: правильно використовуючи тіло, можна стати здоровим і енергійним, коханим і люблячим, щасливим і натхненним. Можна жити легко і красиво, немов танцюючи свій шлях.

Сьогодні сучасні люди приділяють багато уваги догляду за своїм тілом, але далеко не завжди ця увага є турботою про біологічне «вмістилище душі». 

Досить часто турбота про тіло стає засобом конкурентної боротьби з іншими людьми, і спрямовується на зовнішній «успіх»: наприклад, як стати гіпер-сексуальною, жахливо привабливою, відповідати соціальним стандартам краси.

Парадокс в тому, що культура, схиблена на зовнішньому вигляді і функціональності тіла (згадайте, скільки більйонів доларів і уваги витрачається на харчування, фітнес, моду, секс).

Розгадка проста: суспільство довго і активно формувало негативне ставлення до звільненого тіла. Більшість релігій придушували природність і спонтанність тілесного самовираження, називаючи його розпустним і брудним. 
Матеріалісти і атеїсти розглядали тіло, як механізм, машину, набір гвинтиків і гаєчок. 
Наші тіла буквально скуті генетичною пам'яттю тих часів, коли повне радості тіло, як і веселе плаття, підвищувало соціальну загрозу через образу чи насильство.

Розвиток інтелектуальності в суспільстві привчив нас довіряти не своєму тілу, а думці того чи іншого наукового світила, засобам масової інформації, лікарям в районній поліклініці, сусідці по поверху, кому завгодно, тільки не інтуїтивним руховим імпульсам. 

Багато хто, особливо жінки – більш піддатливі до постійного пресингу з боку реклами, ТВ, глянцевих журналів, за допомогою яких їм вселяють ідеали еротичності, манерності, тілесного контакту.

Часто соціально вихована людина виявляє себе замкнутою, дисгармонійною або непривабливою. Її принципове небажання відчути тілесний інтелект підкріплюється шкільною дурістю, замороченим егоїзмом, груповим авторитетом. 

Соціально підкріплюється лінь, як стиль життя, і звичка «вбивати» вільний час телевізором, безцільними діалогами або алкоголем - блокує будь-які можливості бути здоровою особистістю, йти у експерименти, жити у спонтанному русі.

Навіть така очевидна мета, як: «сподобатися привабливому партнеру» не здатна вплинути на рішення присвятити увагу тілесно-орієнтованій практиці. У невдачах в контакті, кризах у відносинах, типовий представник сьогоднішнього соціуму, швидше за все, віднесе це у рахунок неприйнятної зовнішності (низький зріст для юнака, або малий бюст для панянки - це майже привід для довічної депресії і квиток у лузери без права на повернення статусу). 

Природно, людина, що втратила тіло у бетонних джунглях, серед залізних машин, за екраном монітора або телевізора - просто впадає у відчай. 
Звісно, неможливо бути відповідним у всьому соціальним стандартам. 

А бути собою мало хто здогадується!

На щастя, долі деяких людей змінюються; зростає усвідомлення того, що тіло - надійний партнер, що дозволяє відчути радість життя. 

Вже сьогодні багато хто приходить до розуміння, що тілесні практики - джерело психологічного і фізичного комфорту. 

Деякі (не всі!) громадяни гостро усвідомлюють потребу приділити увагу своєму тілу - для того, щоб отримати можливість по-справжньому розслабитися, зняти внутрішнє напруження, пов'язане зі стресом - так і для того, щоб пізнати власну внутрішню природу, гармонію, мудрість, любов.

Починаючи «рухати собою», деякі дізнаються, що тіло зберігає пам'ять усього життя. І ця пам'ять позитивним чи негативним чином виявляється як на самопочутті, так і на наповненості життя. І що саме через тілесні практики можна прийти до успіху і респектабельності, радості і спокою, наповненості і комфорту - тому що саме тіло людини (не одяг і статус) виражає її сутність.